Навчайтесь у безпечних закладах, які забезпечують захист від насильства, образ, зловживань та експлуатації здобувачів освіти, персоналу закладу освіти, зокрема викладачів.
Нормативно-правове забезпечення
КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ
Закон України щодо протидії булінгу (цькуванню)
Положення щодо протидії булінгу (цькуванню) в КРЕМЕНЕЦЬКОМУ ЛІСОТЕХНІЧНОМУ ФАХОВОМУ КОЛЕДЖІ
Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в КРЕМЕНЕЦЬКОМУ ЛІСОТЕХНІЧНОМУ ФАХОВОМУ КОЛЕДЖІ
Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в КРЕМЕНЕЦЬКОМУ ЛІСОТЕХНІЧНОМУ ФАХОВОМУ КОЛЕДЖІ
План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в КРЕМЕНЕЦЬКОМУ ЛІСОТЕХНІЧНОМУ ФАХОВОМУ КОЛЕДЖІ на 2023-2024 н.р.
План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в КРЕМЕНЕЦЬКОМУ ЛІСОТЕХНІЧНОМУ ФАХОВОМУ КОЛЕДЖІ на 2024-2025 н.р.
АЛГОРИТМ ДІЙ У ВИПАДКУ ПРОЯВ У БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ!
1. Найперше з булінгом треба боротися через його попередження, але ті, хто здійснюють цькування, мають розуміти, що за цим слідує покарання»,
2. Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.
3. Дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей, до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді, до Національної поліції або Центру надання безоплатної правової допомоги.
4. Якщо свідком булінгу став педагог або інший працівник навчального закладу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
5. Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.
6. Директор навчального закладу має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу.
7. Надалі директор має скликати засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслити подальші дії.
8. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші зацікавлені особи.
У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.
1. Найперше з булінгом треба боротися через його попередження, але ті, хто здійснюють цькування, мають розуміти, що за цим слідує покарання»,
2. Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.
3. Дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей, до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді, до Національної поліції або Центру надання безоплатної правової допомоги.
4. Якщо свідком булінгу став педагог або інший працівник навчального закладу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
5. Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.
6. Директор навчального закладу має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу.
7. Надалі директор має скликати засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслити подальші дії.
8. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші зацікавлені особи.
У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.
ЩО ВАРТО ЗНАТИ І РОБИТИ БАТЬКАМ, ЧИЇ ДІТИ СТАЛИ ЖЕРТВАМИ БУЛІНГУ?
1. Відмовитись від двох крайнощів: стратегії «вирішити все і відразу» – коли батьки йдуть розбиратись з дітьми чи вчителями, і в процесі застосування образ чи фізичного насилля з жертв перетворюють у кривдників. Друга крайність – це ж діти, самі розберуться. Комплекс жертви формується на все життя і дитина може стати патологічною жертвою і у коледжі, і в робочих колективах.
2. Вислухати дитину і заспокоїти її. Дитина має зрозуміти, що проблема вирішиться. І що її вини у цькуванні немає.
3. Обговорити проблему з третіми особами (іншими батьками, викладачами) – без претензій та відстоювання своєї точки зору. Дитина може гіперболізувати або перекручувати ситуацію. І насправді в проблемі вона не жертва, а кривдник.
4. Звернутись до викладача, обговорити та стимулювати його провести відповідні виховні години з дітьми.
5. Написати заяву на директора, який має збирати відповідну комісію, яка розглядатиме проблему, і сформує звернення до поліції.
6. Не боятись звертатись до психолога. Часто проблема дитини лежить у стосунках у сім’ї. Вона може калькувати чиюсь роль, особливо, якщо дитина давно є жертвою у своїй групі.
7. Незалежно від дій, що будуть застосуванні у навчальному закладі, сприяти підвищенню самооцінки дитини, у тому числі й через створення для неї додаткових соціальних середовищ (інші групи спілкування – наприклад, якісь секції чи гуртки).
ПОРАДИ «ЯК СПРАВИТИСЯ З БУЛІНГОМ»
1. Зберігай спокій і обійди ситуацію
2. Розкажи дорослому якому ти довіряєш, про те, що трапилося, або повідом про це анонімно
3. Поговори про це із своїми братами чи сестрами, або з друзями, щоб тобі не здавалося,що ти одинокий
1. Відмовитись від двох крайнощів: стратегії «вирішити все і відразу» – коли батьки йдуть розбиратись з дітьми чи вчителями, і в процесі застосування образ чи фізичного насилля з жертв перетворюють у кривдників. Друга крайність – це ж діти, самі розберуться. Комплекс жертви формується на все життя і дитина може стати патологічною жертвою і у коледжі, і в робочих колективах.
2. Вислухати дитину і заспокоїти її. Дитина має зрозуміти, що проблема вирішиться. І що її вини у цькуванні немає.
3. Обговорити проблему з третіми особами (іншими батьками, викладачами) – без претензій та відстоювання своєї точки зору. Дитина може гіперболізувати або перекручувати ситуацію. І насправді в проблемі вона не жертва, а кривдник.
4. Звернутись до викладача, обговорити та стимулювати його провести відповідні виховні години з дітьми.
5. Написати заяву на директора, який має збирати відповідну комісію, яка розглядатиме проблему, і сформує звернення до поліції.
6. Не боятись звертатись до психолога. Часто проблема дитини лежить у стосунках у сім’ї. Вона може калькувати чиюсь роль, особливо, якщо дитина давно є жертвою у своїй групі.
7. Незалежно від дій, що будуть застосуванні у навчальному закладі, сприяти підвищенню самооцінки дитини, у тому числі й через створення для неї додаткових соціальних середовищ (інші групи спілкування – наприклад, якісь секції чи гуртки).
ПОРАДИ «ЯК СПРАВИТИСЯ З БУЛІНГОМ»
1. Зберігай спокій і обійди ситуацію
2. Розкажи дорослому якому ти довіряєш, про те, що трапилося, або повідом про це анонімно
3. Поговори про це із своїми братами чи сестрами, або з друзями, щоб тобі не здавалося,що ти одинокий
4. Зателефонуй на «гарячу лінію» 0 800 500 225 безкоштовно зі стаціонарних та 772 мобільних телефонів у межах України
